Сергій Литвинов


15 років моєї професійної діяльності в історії найбільшого муніципального перевізника України – «Київпастранс». Що ж, настав час нею поділитися.

Мене часто запитують, чому я обрав транспортну сферу? І кожного дня, вирішуючи десятки завдань і ставлячи перед собою нові цілі, переконуюся у зворотному: транспортна сфера таки обрала мене. Це не просто робота чи професія – це стиль життя, якому лишаюся вірним вже багато років. А жити по совісті і приймати рішення опираючись на совість – мій обов’язок. Я не звик говорити про власні досягнення в роботі, адже усі маленькі та великі перемоги – це завжди командна історія успіху. А успіх, за моїми переконаннями, любить тишу. Утім, було б несправедливо знову промовчати, коли корпоративне гасло нашого підприємства закликає «зробити, лиш потім говорити». Тим паче, коли Ми – зробили і з гордістю визнаємо ці досягнення.


Перші в Україні запровадили Автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ). Для тих, хто недотичний до транспортної сфери, ця милозвучна абревіатура здаватиметься проміжним здобутком. Користуючись нагодою, хочу розповісти, яка це визначальна перемога. Як це працює? Система, як в режимі реального часу, так і в режимі накопичення статистичних даних та аналітичної інформації про кількість та якість наданих транспортних послуг, забезпечує оптимізацію транспортної роботи шляхом координації дій між філіями, структурними підрозділами, керівниками Дирекції та підрозділами міських служб. Запровадження системи дало змогу зменшити вплив людського фактору на облік транспортної роботи та оптимізувати штат Служби організації руху. Більше ніяких паперових звітів - тепер усі довідки про стан пасажирських перевезень, об'єктивні висновки про регулярність руху на певному маршруті можна отримати онлайн із будь-якої точки підприємства. Які переваги для наших клієнтів-пасажирів? Запровадження GPS-трекерів на транспорті. Цей механізм також дав можливість централізовано керувати рухом пасажирського транспорту шляхом безперервного контролю, і на основі моніторингу й аналізу поліпшувати комфорт пасажирів внаслідок скорочення часу очікування транспорту.


Далі - підготовка та перехід на систему електронного квитка (АСОП). Автоматизована система оплати проїзду для більшості країн світу – не виняток, а показник якісної та стандартизованої послуги із перевезення пасажирів. Це не було впровадження заради «впровадження». Ми підійшли до цього комплексно та системно. Запуск е-квитка був гранично важливим не лише для нашого підприємства та міста, а й для транспортної інфраструктури України загалом. Згодом, розпочався етап перекваліфікації кондукторів на контролерів та інші дотичні до транспортної сфери професії. Наразі ми готуємо свої пропозиції до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА щодо запровадження квитків на певний час - 90 хв, день, два тощо.

Ми не прагнемо наблизити наземний громадський транспорт Києва до європейських стандартів. Ми робимо його європейським стандартом, аби наочно продемонструвати світу, як важливо мобілізувати однодумців – відданих справі людей та справжніх професіоналів. І не так важливо, хто ти є у цьому історичному круговороті перетворень: водій, контролер, диспетчер чи головний реформатор, який вдихнув нове життя в словосполучення «комунальне підприємство» і переконав мене та усіх співробітників, що найкращий час для змін – «сьогодні». Визначальне – інше – що скажуть 1 500 000 пасажирів, які щодня користуються послугами «Київпастранс». Вони єдині, хто бачить збірний образ нашої командної роботи і чия оцінка їй – безцінна. Що далі, запитаєте Ви? Не зупинятися на досягнутому, адже незробленого значно більше, ніж того, що вдалося реалізувати.

З вірою у трансформацію я мчу такими рідними київськими магістралями туди, де змінюється хід історії – в «Київпастранс»…